Вихідною точкою для розуміння графіка є розуміння ринкової структури. Часто саме з market structure у більшості виникають проблеми, що ведуть до укладання угод проти тренду і, відповідно, — до збитків.
Market Structure – це структурування рухів ціни на графіку шляхом визначення поточного стану ринку, його напрямку, а також ключових рівнів ліквідності й ордер-флоу.
Тема market structure занадто об’ємна, щоб розглянути її в одній статті, але я спробую надати вам основні координати, за якими ви вже зможете орієнтуватися на своєму графіку, і дамо відповіді на найбільші питання.
Основні компоненти Market Structure
Market Structure складається з таких частин:
- Баланс
- Тренд
- Консолідація (боковик)
- Buy Liquidity
- Sell Liquidity
- Order-flow
Тут можна також включити і Void Liquidity, Volume Levels, Weak Liquidity і ін., але про це ви дізнаєтесь вже в наступних статтях.
1.1 Баланс
У кожний момент на ринку знаходяться покупці й продавці. Баланс допомагає нам визначити, хто в даний момент сильніший.
Баланс – це глобальне напрямок ціни на HTF (старший таймфрейм).
Баланс відповідає на питання: “Куди зараз рухається ціна: вгору або вниз?” Баланс завжди визначається на старшому таймфреймі і він не має структури. Нам її поки що не потрібно.
Баланс як течія на ринку; якщо неправильно його визначити, то ймовірно торгівля буде “проти течії” й висока ймовірність фокусуватися на трейдах проти тренда, з низьким RR (risk-reward) або неправильними цілями.
1.2 Алгоритм визначення балансу
- Відкриваємо графік на HTF (у мене це H4 або H1).
- Дивимося зміну ціни за останні 2-4 тижні.
- Якщо ціна падає — баланс шортовий.
- Якщо росте — лонговий.
1.3 Правила та виключення
- Лонговий баланс означає, що ціна рухається до верхніх рівнів (про які я розкажу, як їх визначати), й переважніше шукати позиції в лонг.
- Шортовий баланс означає навпаки, дисбаланс на боці продавців, які штовхають ціну до нижніх таргетів, отже переважніше торгувати також в шорт.
Не завжди виходить торгувати за напрямком балансу! Іноді ціна формує велике контр-балансове рух, в якому потрібно торгувати за трендом, але проти балансу. В таких ситуаціях треба брати менші таргети.
1.4 Приклад Long Balance
1.5 Приклад Short Balance
2.1 Тренд та Консолідація
“Trend is your friend” – так кажуть трейдери, але чому ж вони все одно шукають контр-трендові позиції й часто втрачають.
Тренд – це структурний напрямкований рух ціни з підтвердженим order-flow.
Ринок може знаходитися в висходячому (лонговому) тренді, або низходячому (шортовому) тренді. Всередині тренду ціна може формувати консолідації (боковики).
У висходячому тренді формується order-flow, в якому ціна оновлює фрактальні максимуми, але не оновлює мінімуми, від яких був зроблений новий максимум.
У низходячому тренді формується order-flow, в якому ціна навпаки оновлює фрактальні мінімуми, але не оновлює максимуми, від яких був зроблений новий мінімум.
Боковик (консолідація) – це стан ціни, коли вона стискається між максимумом і мінімумом, не оновлюючи ключові рівні (не продовжуючи напрямкового руху). На прикладі вони позначені сірими зонами.
Також можна характеризувати рух тренда, як сходинки, де в висходячому тренді кожна нова сходинка знаходиться вище попередньої, а в низходячому – нижче попередньої.
Сходинки формують order-flow.
2.2 Order-flow
Order-flow – це агреговані великі заявки, які зазвичай є лімітними ордерами. Ордер-флоу утримує ціну в тренді, допомагаючи їй рухатися напрямково.
Давайте розглянемо приклади ордер-флоу.
2.3 Логіка руху ціни в тренді
Основним принципом руху ціни в тренді є первинне накопичення, імпульсний рух, корекція й створення пула ліквідності й стоп-лоссів, після чого слідує можлива провокація (weak liquidity) й новий імпульсний рух, який виводить новостворений пул ліквідності й стоп-босів.
Графічно це виглядає так:
А на реальному графіку так:
- Формується імпульсний рух.
- Після імпульсу формується контр-трендовий рух на LTF (молодшому таймфремі). Зазвичай контр-трендовий рух досягає 60-80% від початкового імпульсу або до найближчих сильних рівнів ліквідності.
Під час контр-трендового руху учасники ринку заходять проти тренда, намагаючись спіймати розворот. Саме їх стоп-лоссы будуть служити паливом (ліквідністю) для наступного імпульсу.
Дуже часто ціну потягують і створюють провокацію й роблять свіп weak liquidity (слабкої ліквідності). У цей момент слабкі учасники ринку, які заштовхнули в ринок в самий момент імпульсу і мали не найкращі ціни відкриття й короткі стоп-лоссы.
Після провокації ціна продовжує імпульсно йти за трендом, виводячи пул ліквідності, який створили контр-трендові учасники.
2.4 Breakout – злам тренда
Ніщо не вічне, тим паче на змінюватим ринку. Шортовий тренд змінюється на лонговий, а лонговий — шортовим. Навіть баланси глобально змінюються, просто це відбувається зазвичай повільно.
Визначення злому тренда допомагає під час орієнтування на ринку й розуміння, у якому напрямку потрібно торгувати.
Breakout – це момент пробиття ціною фрактального мінімуму для лонгового тренда, або фрактального максимуму для шортового тренда з наступним закріпленням ціни.
Графічно це виглядає так:
А на реальному графіку так:
Дуже важливим критерієм справжнього злому – закріплення ціни. Якщо ціна агресивно пробиває рівень, то це означає, що тренд більше не утримується, ордер-флоу змінився (великих заявок на продовження тренда більше немає). Якщо ціна дотикає рівень лише тінню свічки, й одразу дає реакцію ціни за трендом, то це означає, що сил на зміну тренда ще недостатньо й ймовірно це просто свіп ліквідності слабких учасників.
У наступних статтях я розповім більш детально про Weak Liquidity, Void, а також Breakouts і Targets.