1. Структура ринку

Вихідною точкою для розуміння графіка є розуміння ринкової структури. Часто саме з market structure у більшості виникають проблеми, що ведуть до укладання угод проти тренду і, відповідно, - до збитків.

Market Structure – це структурування рухів ціни на графіку шляхом визначення поточного стану ринку, його напрямку, а також ключових рівнів ліквідності й ордер-флоу.

Тема market structure занадто об'ємна, щоб розглянути її в одній статті, але я спробую надати вам основні координати, за якими ви вже зможете орієнтуватися на своєму графіку, і дамо відповіді на найбільші питання.

Market Structure складається з таких частин:

1. Баланс

2. Тренд

3. Консолідація (боковик)

4. Buy Liquidity

5. Sell Liquidity

6. Order-flow

Тут можна також включити і Void Liquidity, Volume Levels, Weak Liquidity і ін., але про це ви дізнаєтесь вже в наступних статтях.

1.1 Баланс

У кожний момент на ринку знаходяться покупці й продавці. Баланс допомагає нам визначити, хто в даний момент сильніший

Баланс – це глобальне напрямок ціни на HTF (старший таймфрейм).

Баланс відповідає на питання “Куди зараз рухається ціна: вгору або вниз?”. Баланс завжди визначається на старшому таймфреймі і він не має структури. Нам її поки що не потрібно.

Баланс як течія на ринку, якщо неправильно його визначити, то ймовірно торгівля буде “проти течії” й висока ймовірність фокусуватися на трейдах проти тренда, з низьким RR (risk-reward) або неправильними цілями.

1.2 Алгоритм визначення балансу

1. Відкриваємо графік на HTF (у мене це H4 або H1).

2. Дивимося зміну ціни за останні 2-4 тижні.

3. Якщо ціна падає – баланс шортовий, якщо росте – лонговий.

1.3 Правила та виключення

Лонговий баланс означає, що ціна рухається до верхніх рівнів (про які я розкажу, як їх визначати), й переважніше шукати позиції в лонг.

Шортовий баланс означає навпаки, дисбаланс на боці продавців, які штовхають ціну до нижніх таргетів, отже переважніше торгувати також в шорт.

Не завжди виходить торгувати за напрямком балансу! Іноді ціна формує велике контр-балансовое рух, в якому потрібно торгувати за трендом, але проти балансу. В таких ситуаціях треба брати менші таргети.

1.4 Приклад Long Balance

1.5 Приклад Short Balance

2.1 Тренд та Консолідація

“Trend is your friend” – так кажуть трейдери, але чому ж вони все одно шукають контр-трендові позиції й часто втрачають.

Тренд – це структурний напрямкований рух ціни з підтвердженим order-flow.

Ринок може знаходитися в висходячому (лонговому) тренді, або низходячому (шортовому) тренді. Всередині тренду ціна може формувати консолідації (боковики).

У висходячому тренді формується order-flow, в якому ціна оновлює фрактальні максимуми, але не оновлює мінімуми, від яких був зроблений новий максимум.

У низходячому тренді формується order-flow, в якому ціна навпаки оновлює фрактальні мінімуми, але не оновлює максимуми, від яких був зроблений новий мінімум.

Боковик (консолідація) – це стан ціни, коли вона стискається між максимумом і мінімумом, не оновлюючи ключові рівні (не продовжуючи напрямкового руху). На прикладі вони позначені сірими зонами.

Також можна характеризувати рух тренда, як сходинки, де в висходячому тренді кожна нова сходинка знаходиться вище попередньої, а в низходячому – нижче попередньої.

Сходинки формують order-flow.

2.2 Order-flow

Order-flow – це агреговані великі заявки, які зазвичай є лімітними ордерами. Ордер-флоу утримує ціну в тренді, допомагаючи їй рухатися напрямково.

Давайте розглянемо приклади ордер-флоу.

2.3 Логіка руху ціни в тренді

Основним принципом руху ціни в тренді є першинне накопичення, імпульсний рух, корекція й створення пула ліквідності й стоп-лоссів, після чого слідує можлива провокація (weak liquidity) й новий імпульсний рух, який виводить новостворений пул ліквідності й стоп-боссів.

Графічно це виглядає так:

А на реальному графіку так:

1. Формується імпульсний рух

2. Після імпульсу формується контр-трендовий рух на LTF (молодшому таймфремі). Зазвичай контр-трендовий рух досягає 60-80% від початкового імпульсу або до найближчих сильних рівнів ліквідності.

3. Під час контр-трендового руху учасники ринку заходять проти тренда, намагаючись спіймати розворот. Саме їх стоп-лоссы будуть служити паливом (ліквідністю) для наступного імпульсу.

4. Дуже часто ціну потягують і створюють провокацію й роблять свіп weak liquidity (слабкої ліквідності). У цей момент слабкі учасники ринку, які заштовхнули в ринок в самий момент імпульсу і мали не найкращі ціни відкриття й короткі стоп-лоссы.

5. Після провокації ціна продовжує імпульсно йти за трендом, виводячи пул ліквідності, який створили контр-трендові учасники.

2.4 Breakout – злам тренда

Ніщо не вічне, тим паче на змінюватим ринку. Шортовий тренд змінюється на лонговий, а лонговий шортовим. Навіть баланси глобально змінюються, просто це відбувається зазвичай повільно.

Визначення злому тренда допомагає під час орієнтування на ринку й розуміння у якому напрямку потрібно торгувати.

Breakout – це момент пробиття ціною фрактального мінімуму для лонгового тренда, або фрактального максимуму для шортового тренда з наступним закріпленням ціни.

Графічно це виглядає так:

А на реальному графіку так:

Дуже важливим критерієм справжнього злому – закріплення ціни. Якщо ціна агресивно пробиває рівень, то це означає, що тренд більше не утримується, oрдер-флоу змінився (великих заявок на продовження тренда більше немає). Якщо ціна дотикає рівень лише тінню свічки, й одразу дає реакцію ціни за трендом, то це означає, що сил на зміну тренда ще недостатньо й ймовірно це просто свіп ліквідності слабких учасників.

У наступних статтях я розповім більш детально про Weak Liquidity, Void, а також Breakouts і Targets.